Грошей на медицину не вистачає – лікарні хочуть віддати під управління бізнесу

Лікарні хочуть передати бізнесу. В Раді обіцяють, що більшість послуг залишиться безоплатними, але за частину таки доведеться платити, пише видання –Сьогодні

Грошей на медицину не вистачає – лікарні хочуть віддати під управління бізнесменам. Це один із пріоритетів Віктора Ляшка -міністра охорони здоров’я. Про цю ідею він заявив ще у день свого призначення. Це свого часу навіть не змогла зробити Уляна Супрун.

Лікарні виставлять на на продаж?

Всі 30 років медицину недофінансовували, а в Україні понад 1000 лікарень. Навіть не потрібно описувати, в якому стані більшість із них. Хоча ситуація трохи покращилася зі стартом медреформи, коли медзаклади почали отримувати гроші за кожного пацієнта, а не залишки з бюджету. Проте грошей із держбюджету як не вистачало, так і не вистачає на всі лікарні.

А що як віддати лікарні бізнесу? Хоча б тимчасово – на років 20, а то й 50.

Концесія – це форма державно-приватного партнерства, схожа на дещо середнє між орендою і приватизацією, пояснює Анастасія Іванцова, керівниця напрямку підвищення обізнаності населення VoxCheck.

Як і в оренді, лікарня залишається в державній власності. Як у приватизації, підприємець може розбудовувати та покращувати підприємство.

“Це дає підприємцю змогу заробляти, а держава залишає лікарню у своїй власності, але десятки років не витрачається на її покращення і утримання”, – каже Іванцова.

Кілька років тому в Україні прийняли новий закон про концесію, який відкриває бізнесу доступ до комунальної і державної власності на умовах концесії.

Концесія в медичній сфері з урахуванням діючого законодавства України може передбачати передачу діючих медичних закладів в управління приватним особам, зазначає Анастасія Гурська, адвокат, керівниця Адвокатським бюро “Анастасії Гурської”.

“Вони мають інвестувати в реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення медзакладів та будівництва нових. Фактично це має збільшувати можливості населенню отримувати висококваліфіковану медичну допомогу як на безоплатній, так і на платній основі”, – каже Гурська.

Якщо на лікарнях не можна буде заробити, то бізнесу вони й не будуть потрібні. Тим паче, спочатку в медзаклади треба вкласти великі кошти на ремонт і переобладнання.

І цікаво, що саме запропонує Ляшко.

Варіантів небагато: або держава заплатить із податків, або пацієнти – з гаманця. Чи за рахунок того і іншого. Недарма останнім часом піднімається питання співоплати за медичні послуги. Тобто, щоб частину медичних послуг сплачувала Національна служба здоров’я України, а частину – пацієнти.

До речі, команда Уляни Супрун пропонувала співоплату від початку, коли впроваджувалася медреформа. Та в Раді цю норму прибрали.

Нині проєктом закону займається Комітет питань здоров’я нації Верховної Ради та Офіс простих рішень та результатів.

“Концесіонер не може працювати у збиток. За послуги Програми медичних гарантій (ПМГ) інвестор отримає кошти від НСЗУ, інші послуги, які не входять до ПМГ, концесіонер зможе надавати на комерційних умовах. Тому потрібно знайти баланс між послугами ПМГ та комерційними”, – розповів голова комітету Михайло Радуцький.

Але більшість послуг із лікування українцям продовжить оплачувати НСЗУ, тепер ці кошти отримує лікарня напряму. Цих коштів достатньо для заробітку. Наприклад, за підсумками минулого року, в лікарнях на рахунках назбиралося 16 млрд грн.

“Для інвестора буде встановлений перелік вимог, який буде прописаний у договорі. Наприклад, збереження персоналу лікарні протягом певного часу, підвищення рівня заробітної плати для працівників”, – обіцяє Радуцький.

Як бізнес буде заробляти на лікарнях?

Якщо зробити так, щоб лікарні приносили прибутки, то за управління ними буде конкуренція. Але такі умови потрібно створити.

“Для концесії є конкретні правила та вимоги. Потенційний концесіонер має боротися за право управляти об’єктом. Він представляє свій план розвитку підприємства (лікарні). Держава зі свого боку висуває свої вимоги – якими мають бути зарплати, як мають бути захищені працівники. Якщо претендент виграє цей конкурс, то він щороку платить у бюджет обов’язковий концесійний внесок – тобто плату за користування. Також він платить усі необхідні податки та збори”, – розповідає Анастасія Іванцова.

Щоб бізнес зацікавився комунальними лікарнями, потрібно дозволити брати у концесію не одну лікарню, а кілька або мережу. Тоді концесіонеру буде куди розвивати їх і вкладати кошти, вважає Іванцова.

До того ж будівлі лікарень величезні, навіть у селищах, де такі площі не потрібні. Це приміщення, які б можна було використовувати під супутні медичні послуги, які не передбачені державними гарантіями.

Читати також: Унаслідок ДТП у Сумах травмований один із водіїв

Але й цього може бути мало, щоб бізнес захотів ремонтували лікарню і займатися нею.

“Місцева влада може зацікавити інвестора пільговими умовами на оренду приміщення, оплатою житлово-комунальних послуг та іншим”, – вважає Радуцький.

Що може піти не так?

В ідеалі від такої співпраці мають виграти всі.

Держава зацікавлена в таких проектах у медичній сфері, тому що медична інфраструктура дуже зношена, а деяких послуг навіть не існує, вважає Сергій Портной, СЕО Юридичного офісу Сергія Портного. Інвестори зацікавлені в певних проектах в медичній сфері, які можуть приносити дохід. Наприклад, лабораторії, діагностичні центри. Пацієнти ж мають отримати зручні лікарні і якісні послуги.

Але цього може не статися. Є ризики, які можуть все зіпсувати.

Головний ризик у тому, що концесіонери будуть відбиратися через непрозорий державний конкурс.

“Тоді отримувати привабливі контракти будуть компанії близькі до медичного керівництва регіону, що не принесе ніякої користі, оскільки реальної модернізації лікувальних закладів і покращення медичних послуг не буде”, – каже Олександр Кудрявцев, адвокат.

Ще один ризик – концесійна угода буде укладена чи прорахована погано. Потенційно проблеми можуть бути з періодом концесії.

“Якщо він буде замалий, то компанія намагатиметься “відбити” свої інвестиції занадто швидко, що може вплинути на якість послуг. Або ж із нормами та межами оплати. Така проблема, наприклад, була у Болівії, коли у концесію віддали водоканал. Там разюче зросли тарифи і стали непідйомними для громадян”, – вважає Іванцова.

Тому, крім пільг і умов для заробітку, в проєкті закону треба прописати запобіжники:

• обмеження для концесіонера самовільно встановлювати тарифи на послуги, що можуть бути необґрунтовано дорогими. Бо таким чином концесіонер може наживатися на громадянах;

• заборона зміни цільового призначення об’єкту. Лікарня має насамперед лишатися лікарнею.

Видання ДЕНЬ нещодавно опитало експертів з цього приводу.