На Сумщині зафіксовано захворювання свиней на африканську чуму

 Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області повідомляє, що згідно звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу №000938 п.м./22 від 15 червня Сумської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в пробі патологічного матеріалу відібраного в приватному секторі с. Козацьке Конотопського району Сумської області виявлено ДНК-вірус африканської чуми свиней. На даний час проводяться заходи з ліквідації та недопущенню розповсюдження вірусу інфекції.

Довідково

 Африканська чума свиней – висококонтагіозна вірусна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків.

 Вірус АЧС надзвичайно стійкий до широкого діапазону температур і кислотно-лугової реакції середовища. У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів, в копченій ковбасі та шинці – до 5 місяців, більше 3 місяців – у гною, до 4-8 місяців в ґрунті.

Залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовища таких,як висихання та гниття. Охолодження (особливо заморожування) – консервує, а прогрівання, впродовж години до температури понад 50° С – знезаражує збудник. Саме ці особливості вірусу й обумовлюють надзвичайну складність контролю його поширення.

Субпродукти від інфікованих свиней перетворюються фактично на біологічну бомбу сповільненої дії, яка вибухає кожного разу, коли така заражена продукція контактує з іншими свинями. Інвентар, техніка, транспортні засоби, одяг, взуття, тощо, що перебували в контакті з хворими тваринами, продуктами їх життєдіяльності (гній, сеча, сперма) чи забою (трупи, кров, м’ясо, сало, шкіри, кістки, внутрішні органи, тощо) також здатні сприяти швидкому розповсюдженню хвороби.

 АЧС входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин затвердженого МЕБ. Наразі, АЧС чи не найнебезпечніша з усіх хвороб свиней, оскільки її занесення супроводжується:

• високою смертністю серед ураженого поголів’я і значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини й необхідністю знищувати усе, навіть потенційно, інфіковане стадо (або поголів’я в населених пунктах в зоні захисту);
• запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств та обмежень у сфері торгівлі свинарською продукцією, що впливає на ціну та доступність для споживачів;
• комплексом витрат на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів.

Небезпекою та факторами передачі збудника може бути:

• Згодовування корму, який містить (або може містити) навіть у мізерних кількостях термічно необроблені субпродукти від диких, або домашніх свиней, незалежно від Вашої впевненості щодо їх безпечності. Виключено має бути навіть потенційну можливість потрапляння на ферму такої продукції (як для власного споживання персоналом, так і годівлі інших видів тварин).
• Згодовування корму (чи використання підстилки), які завозяться на ферму і можуть бути контаміновані секретами та екскретами хворих тварин (домашніх чи диких) безпосередньо з полів (кукурудза на корм, зелена маса, солома тощо), або з інших ферм, незалежно від того виявлялася там АЧС чи ні.
• Введення на ферму поголів’я яке походить з ферм, розташованих в регіонах де мали місце спалахи АЧС, а з решти території без відповідної документації та карантинування.
• Використання транспорту, інвентарю, відвідування ферми особами, які могли перебувати у контакті з хворими (загиблими) домашніми чи дикими свинями, або відвідували заражене господарство чи місця можливого перебування хворих (загиблих) диких кабанів (в лісі під час полювання, збирання грибів, ягід, горіхів тощо, або на полях зернових чи кукурудзи тощо).

 У разі виявлення підозрілої (невластивої) поведінки або випадків загибелі тварин необхідно інформувати територіальне управління Держпродспоживслужби або державну установу ветеринарної медицини в найкоротші терміни для оперативного реагування.