Спецоперація дерусифікація

Представники експертного середовища та посадовці – члени робочої групи з проведення експертного обговорення дерусифікації топонімів у Сумській міській територіальній громаді – зібралися на своє перше засідання.

У лютому президент росії володимир путін під час своєї промови пообіцяв показати українцям «справжню декомунізацію». Українці подивилися на ці недолугі спроби та вказали окупантам напрямок, за яким має йти російський воєнний корабель, а також повсякчас доводять, що на своїй землі самі розберуться, що їм робити. Після того, що накоїли тут росіяни, найздоровіша реакція – позбутися усього, що з ними пов’язане. Тому було прийнято рішення про масове перейменування вулиць, а також про знесення меморіалів та пам’ятників російським діячам. Нагадаємо, що у Сумах першою «ластівкою» поточного етапу дерусифікації став демонтаж контактної скульптури гусара на перехресті вул. Соборної та пров. 9 Травня. Але це лише початок, оскільки 23 травня відбулося перше засідання робочої групи з проведення експертного обговорення дерусифікації топонімів у Сумській міській територіальній громаді. У складі групи працюють фахові експерти – їх дві третини від загальної кількості, одна третина – працівники структурних підрозділів Сумської міської ради, загальна чисельність групи – 15 осіб з правом голосу. Очолює її керуюча справами виконавчого комітету Юлія ПАВЛИК. Партнерами міської ради в реалізації процесу дерусифікації виступила коаліція громадських організацій «Сумська платформа реформ».

За інформацією заступниці голови робочої групи, директора департаменту комунікацій та інформаційної політики Антоніни КОХАН, під перейменування попередньо підпадають до 100 об’єктів міського простору. До речі, це доволі багато для нашого міста, оскільки в Одесі таких, наприклад, 117, у Львові всього 35. Втім, Суми хочуть остаточно позбутися назв, пов’язаних з історією, культурою, митцями країни-агресора, імперськими та радянськими ідеологемами. Містяни створили вже 16 петицій з вимогами перейменування. Найпопулярнішими в цьому напрямку є вулиця Горького та проспект Курський, на які є по кілька пропозицій. Тож чи доведеться попрощатися з Альошою та чи варто змінювати назву театра Щепкіна, парку ім. Кожедуба та проспекту Лушпи – читайте далі.

«Давайте вже після війни»

«Бойові дії тривають, краще б про продуктову безпеку думали!», «А гроші на таблички вони де брати будуть?», «Побудуйте нові вулиці і їх називайте» – подібні аргументи можна доволі часто почути у дискусіях стосовно перейменування вулиць в українських містах. Прихильникам наративу «не на часі» хочеться відповісти ствердно, бо дійсно – справу треба було довести до логічного завершення ще після розвалу радянської держави або хоча б у 2014 р., коли був прийнятий закон про декомунізацію. До речі, закон діє вже сім років, але, наприклад, у Сумах досі є вулиці маршала Малиновського, генералів Ватутіна та Чібісова, а також вулиця Зої Космодем’янської. А поки українці сперечаються про доцільність і своєчасність, російські окупанти по-своєму мітять загарбану територію – в Новій Каховці поновили пам’ятник леніну.

Понад 70% опитаних українців підтримують демонтаж пам’ятників і понад 65% – перейменування вулиць, пов’язаних з росією. Такі дані опитування, проведеного 27 квітня, оприлюднила соціологічна група «Рейтинг». Водночас відносна більшість (40%) виступає проти демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни, підтримують дану ініціативу – 19%, нейтрально ставляться до неї – 36%.

Дискусію про зміни топонімів не назвеш простою або такою, у якій легко дійти згоди по всіх пунктах. Доцільність перейменування влучно пояснює член сумської робочої групи Сергій П’ЯТАЧЕНКО: «На моє переконання, імена російських діячів у назвах вулиць мають більший стосунок до ідеології, ніж до мистецтва чи науки. Це маркери тих територій, які російська (радянська) імперія вважала своїми. Щоб від Курил до Карпат були вулиці Леніна, Пушкіна і Гагаріна».

Тож зрозуміло, що у вогні дерусифікації обов’язково мають згоріти найменування, пов’язані з назвами російських міст. Ніяких бєлгородського провулка чи курського проспекту у Сумах не повинно залишитися з огляду на те, що з однойменних територій по Україні гатять ракетами.

Проте постає питання про іменні назви – чи мають зникнути всі назви, певним чином пов’язані з російськими діячами чи варто залишити імена тих, хто був пов’язаний з Україною своїм походженням, здобув світову славу та не робив жодних антиукраїнських заяв? І друге питання – як вчинити стосовно монументів, пам’ятних знаків, пов’язаних із Другою світовою війною, участь у якій брали українці, попри всі спроби росії нав’язати думку, що перемога належить виключно їм.

У Сумах чи не найбільш суперечливим питанням стала доля пам’ятника, який у народі називають «Альоша». Поки одні пропонують позбутися величезної фігури, інші реєструють петиції на його захист. Автор електронного звернення Олексій ГАЙДЕНКО наголошує: «У нашому місті багато «гарячих голів» хочуть демонтувати пам’ятники і стели загиблим у війні з нацизмом радянським солдатам. Немає провини полеглих 80 років тому воїнів у тому, що у російській федерації утвердився монструозний людиножерський режим. Звертаємося до мера Сум О.М. Лисенка і обраних нами депутатів, аби не допустити демонтажу об’єктів меморіального комплексу Вічної Слави та інших пам’яток, пов’язаних із подвигом нашого народу в лихоліття 1941-1945 рр.»

До речі, подібні монументи з солдатом і прізвищами загиблих є у багатьох містах України. Очільник ГО «Декомунізація. Україна» Вадим ПОЗДНЯКОВ розповідає, що доцільно було б забрати солдата і залишити лише меморіальні таблички. У деяких громадах такі пам’ятники переносять на цвинтарі. Так, наприклад, зробили у Мукачеві. Там ніхто не заважатиме охочим віддати шану полеглим.
Роз’яснення щодо знесення пам’ятників і перейменування назв, пов’язаних з історією й культурою росії та СРСР, надали у Міністерстві культури та інформаційної політики та Українському інституті національної пам’яті. «Якщо об’єкт має відповідний правовий статус, то варто розглядати варіанти зняття статусу або переміщення об’єкта культурної спадщини. Детальні роз’яснення щодо цього є на сайті МКІП. Деякі пам‘ятки потребують переосмислення та набуття нового культурного контексту. Деякі – можуть стати експонатами у створенні музеїв пропаганди. На думку МКІП, це те, яким шляхом має йти Україна», – роз’яснив міністр культури та інформаційної політики Олександр ТКАЧЕНКО.

Щодо окремих історичних та культурних постатей, фахівці радять дотримуватися «технології» збереження доречності. Якщо їх творчість чи наукова діяльність визнані людством, а його життя – місце народження, навчання, відкриття, творчість – пов’язані з конкретним українським містом (селом), то його ім’я може бути тут відзначено в той чи інший спосіб. За такою концепцією, в Одесі на Приморському бульварі може залишитися пам’ятник Пушкіну, а в тому ж Мукачеві доречно вирішили, що погруддя Пушкіна та школа імені Пушкіна їм не потрібні. Зважаючи на таке обґрунтування, контактній скульптурі Чехова у центральному парку ім. Кожедуба нічого не загрожує. При цьому варто уважно вивчати, чи не має певний діяч антиукраїнських заяв в «анамнезі». Член сумської робочої групи з перейменування Сергій П’ЯТАЧЕНКО зауважує, що, наприклад, Іван Кожедуб сприймається лише як льотчик-винищувач, але при цьому забувається, що він був ще й воєначальником у ганебній корейській війні, збивав американські літаки, був впливовим радянським політичним діячем, багаторічним депутатом і затятим комуністом, який заперечував право України на незалежність.

До речі, нещодавно українські волонтери створили Telegram-бот, який допомагає швидко знайти інформацію про діячів, чиї пам’ятники хочуть знести, а вулиці на честь них – перейменувати. Бот має назву «А Пушкин вам что сделал?». Якщо ввести прізвище, бот покаже коротку довідку про нього, пояснить, чому вказана постать заслуговує або не заслуговує вшанування в Україні, та перелік міст, де її ім’я використовується у якості назви вулиці.

Як у інших

На Закарпатті майже закінчили дерусифікацію. Перейменували десятки вулиць, позносили пам’ятники Пушкіну. Хоча дехто із закарпатців проти. В Одесі першою під знищення потрапила москва із вказівника російських міст-побратимів Одеси. Слідом за москвою йде санкт-петербург. Гатили молотком по пам’ятнику радянському письменнику Максиму Горькому у Вінниці. Самі жителі міста проголосували за відповідну петицію і міська влада прийняла рішення – зносити. Окрім цього у Вінниці запланували перейменувати понад 100 вулиць. Нова назва вже є у московської – тепер вона Маріупольська. А українська письменниця та авторка комікс-персонажа Кота Інжира Олена ПАВЛОВА створила петицію на сайті Президента про перейменування вулиць Пушкіна у тих містах, де вони є, на вулиці письменника Стівена Кінга, який підтримує Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Ксенія Соболєва

Оставить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.