Цікаві особистості Сумщини: колекціонер цитрусових сумчанин Владислав Пуліка

загрузка...

Сумчанин Владислав Пуліка вирощує екзотичні плодові рослини. Основа його колекції — цитрусові. Розпочинав із кактусів, вирощуванням яких зацікавився ще в дитинстві. Зараз його колекція налічує близько 400 рослин. Серед них, окрім цитрусових, є манго, маракуя, ананас, гранат та пітахая. Влад розповів про те, що мотивує його шукати нові види та збільшувати колекцію.

-Як і коли з’явилося бажання вирощувати цитрусові?

-Мені було близько 17 років. До того вирощував інші рослини, вуличні, кактуси, а потім захопився саме плодовими екзотичними. Почав шукати, експерементувати, все виходило. І от, уже протягом 17 років, займаюся. Постійно хочеться щось нове знайти, виростити.

У НСЗУ розповіли, до яких лікарів можна потрапити без направлення

-Ти навчався в університеті за фахом, геть не пов’язаним ні з агротехнікою, ні взагалі з рослинами. Чому, якщо мав завжди такі захоплення, вирішив обрати інший фах?

-Я вважаю, що в 21 сторіччі не можна пов’язувати одну професію з діяльністю всього життя. По життю треба мати декілька напрямів. Якщо б я пов’язав професію свою саме з цитрусами, це був би однобічний напрям усього життя, а так — різносторонній.

-Скільки рослин зараз у твоїй колекції?

-Близько 300-400. Цитрусів приблизно 220, можливо. Сортів — 180, але рослин деяких — по дві однакових. Тому що саме цих сортів не вистачає плодів. (посміхається) . Хочеться більше і більше, і тому доводиться заводити по дві рослини. Це не тільки цитрусові. Є інжири, манго, авокадо, ананаси, гранати, маракуйя, пітахайя.

-Яка рослина — найдорожча? Не у фінансовому плані, в тому сенсі, що тобі вона найбільше подобається?

-Мабуть, кожна рослина найдорожча. Я не можу виділити одну рослину, яка мені ближче до душі, або я її більше люблю, так сказати. Усі рослини для мене важливі. За кожною — однаковий догляд, за кожною рослиною я спостерігаю щодня, перевіряю.

У Сумах пройшли заходи, присвячені Дню Конституції України

Мабуть, на даний момент найцікавіше, я б сказав би, спостерігати за манго, тому що манго — це нова рослина в Україні. Її з’явилась можливість вирощувати останні півтори роки. До цього в Україну не завозилися манго культурні. Тому, мабуть, манго — найцікавіше, бо це — новий досвід, і ми навчаємось. І хочемо отримати плоди в таких от домашніх, напівдомашніх, умовах, не в таких, як в природі у манго є.

-Де в Україні можна знайти саджанці манго?

-Саджанці манго привозять з Італії, з Іспанії, з таких, теплих, країн, де їх щеплять колекціонери, садівники, і потім продають. Манго можна виростити з кісточки. Вирощується підщепа, як і будь-які інші всі рослини, які плодоносять. Потім вона щепиться культурним черенком. І, приблизно, через 2-3 роки можна отримати плоди. Воно може зацвісти і в перший рік, але саме плоди рослина дасть приблизно десь через 2-3 роки.

-Пам’ятаєш свою першу екзотичну рослину, яку ти сам щепив, і яка дала плоди?

В Україні з вересня підвищать мінімальну зарплату до 5 тис. грн

-Перший черенок лимону був придбаний, саджанець невеличкий. З нього все почалося. Почав я сам щепити, вкорінювати. Потім пішов обмін з іншими колекціонерами. Так почала рости колекція. Це був лимон «Ювілейний». Плід його я дуже довго чекав. Зазвичай, цей сорт дуже часто квітне, а в мене 3 роки він не цвів взагалі. І я вже думав, чи я щось не так роблю. І потім він зацвів, потім дав одразу два плоди. «Ювілейний» — сорт крупноплідний. По моєму, 546 грам був перший плід, вагою. Розрізали, всі були задоволені, всі посмакували. Зараз цей сорт є в моїй колекції, але у вигляді невеличкої щепи, тому що вже є більше можливостей для чогось нового, для вирощування нових сортів.

-А де шукаєш нові сорти?

-Для пошуку нових сортів можна звертатись до людей з інших країн, на форумах. І до людей з України також. Це люди, які мають можливості привезти ту чи іншу рослину в Україну, або відправити з іншої країни. Такуж у нас є власний форум цитрусоводів. Я не знаю, скільки колекціонерів в Україні є. Я думаю, тисячі, власне, щороку додаються нові люди, які цим цікавляться, захоплюються. І навіть діти цікавляться.

-Але ж це дороге хобі, фінансово, так? Чи воно саме себе окупає за рахунок продажу саджанців?

У Сумах в районі Харківського мосту з річки підняли тіло жінки

-Фінансово це хобі дуже дороге, я не буду це приховувати. Саме опалення моєї теплиці, до того, як я її збільшив, обходилося у 12 тисяч гривень в середньому за сезон, це з жовтня по березень приблизно. Зараз вже теплиця вдвічі більша, тобто, опалення буде вдвічі більше. Майже всі колекціонери продають рослини, продають черенки. І ці гроші ідуть на опалення, на грунти, на добрива, на горщики і так далі. Хобі саме себе оплачує, можна і так сказати.

-Продаж саджанців може бути бізнесом? Ти не розглядав такий варіант?

-Ні, для мене це не бізнес, а все-таки продаж саджанців іде на розвиток колекції Тому що, наприклад, щоб завести якийсь новий сорт, це може коштувати сотні доларів за черенок навіть.

-Як ставляться твої рідні до такого заняття?

-Батьки спочатку ставились скептично, не ухвалювали цю ідею. Але також і не ставили палки в колеса. Тобто, хочеш — роби, займайся. Коли от уже це перетворилося у таку теплицю, у таку колекцію, то, звичайно, зараз всі задоволені і всі пишаються цим. Але на момент, коли це все починалося, були дуже скептично налаштовані.

-Чи не було таких ситуацій, коли тобі хотілося полишити цю справу?

-Були ситуації, коли я думав взагалі покінчити з цим, думав, я мучаю рослини, нічого не виходить. Один рік був град, коли викосило всі рослини. Цитруси стояли от позаду мене, понад хатою. І був град якраз на наступний день після мого Дня народження, я був не вдома. Почався ураган, коли почали злітати дахи. Цитруси всі літали по двору, їх побило градом, посточувало майже під корінь половину. Да, я тоді думав, що все, нічого не буде більше, не хочу, бо це дуже великий стрес був. Але потім взявся, і побудував теплицю.

З аграріями Тростянецького району вкотре обговорено питання недопущення отруєння бджіл

-Твоя дружина — художниця, і вона на своїх картинах малює апельсини, мандарини. Це твоє бажання — таким чином зафіксувати плоди своєї роботи?

-Так, це більше від мене йде, тому що я хочу це побачити. А так, взагалі, на різні теми вона малює. Потім ці картини висять у нас вдома, або даруємо. На замовлення вона теж малює картини.

-А як вона поставилася до твого хобі, коли дізналася?

-Я думаю це так було: ну-ну, подивимось, що воно таке. Потім також скептично, тому що настрій батьків, настрій знайомих… Ну, які там цитруси, марнотратство, фігня. Потім вона побачила, як це виглядає насправді, що це дуже чудово, дуже цікаво.

-Вирощування рослин вимагає того, щоб постійно хтось за ними доглядав, поливав щодня. Виходить, що не можна повністю вільно почуватися, кудись поїхати надовго, так?

-Наприклад, щоб відпочити поїхати на море, навіть в Україні, то це дуже велика проблема. Тому що тиждень, коли мене нема, один день щось та станеться. Батьки намагаються все зробити правильно, вони вже навчені, і досвід є. Але все одно їм дуже важко. Тому це зобов’язує мене майже кожного дня знаходитися тут.

-Не намагався змінити заняття, щоб почуватися більш вільним?

-Це третина мого життя. І викинути це неможливо вже. Інші заняття не замінять цієї цікавості, цього спостерігання за ростом, за отриманням плодів своєї праці.

suspilne.media

Оставить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *