Олександр Соколов: Життя в Сумах у трьох словах — «хтось», «авось» і «як-небудь»

загрузка...

Ви знаєте, хто у 2015 році зупинив збільшення тарифу на електроенергію у Вірменії? Самі громадяни країни, які заполонили вулиці Єревана. А хто змусив владу відкласти подорожчання бензину і енергоносіїв у Франції? Звичайні французькі водії, які своїми «жовтими жилетами» перешкодили суттєвому збільшенню тарифів. А хто із простих сумчан цими днями хоча б спробував розібратися з підняттям тарифів сумського водоканалу? Ніхто…

Порівняйте комунальні платіжки за свої квартири зараз і, наприклад, у 2014 році: цифри зросли в кілька разів. Справедливості заради, ситуації були різними: в одних випадках підняття тарифу було не виправдане нічим, в інших –можливо було реально обґрунтованим і необхідним кроком.

Але у всіх хвилях зростання тарифів була одна спільна риса: вони відбувалися за повної байдужості мешканців. На кухнях, у маршрутках, в інтернеті чи лавочках біля під’їзду люди обурюються, жаліються, і чекають, чекають, чекають… Причому, мова ж не тільки про тарифи, а і про благоустрій, про ремонт в будинку, про латання дороги тощо. Коли ж тарифи стануть розумними і доступними? Хто прийде і зробить те, що треба? Чиїми стараннями життя, нарешті, покращиться?

Якщо треба обнадійливу відповідь, яка сподобається багатьом, то вона проста: хтось, колись і як-небудь. Якщо ж потрібна відповідь чесна, єдино можлива при нинішньому ставленні людей до своїх проблем, якості законодавчої бази, то вона буде неприємною: ніхто і ніколи. Якщо не ми самі, то — ніхто і ніколи!

«Антітарифні» виступи громадян у Вірменії та Франції я згадав зовсім не для прикладу майданів чи масових погромів. Навпаки, у нас, українців, є законні і мирні способи впливати на ситуацію. Для прикладу: Київ (НКРЕКП) навіть не розпочне розглядати підвищення тарифу на тепло, воду, електроенергію в Сумах, якщо не проведено відкрите обговорення тарифу і громада не підтримала його зростання. Це чітка норма закону, але що відбувається на практиці?

Вибори мера Сум: цікаво хто кого? (результат травневих соцзамірів)

5 травня було офіційно оголошено про плани міськводоканалу підняти на близько 15% тариф на водопостачання і водовідведення. На багатьох сайтах були розміщені з цього приводу оголошення про проведення такого заходу, запрошення сумчан відвідати його. Законодавство дає 14 днів мешканцям направити свої зауваження і пропозиції. Як виявилося, жодного зауваження від сумчан не надійшло, і 25 травня на відкритому обговоренні не було жодного голосу «проти» від громади міста. Та і самих представників громади, тобто сумчан, там також не було.

Я цілком можу припустити, що для підняття тарифу були вагомі причини. Та проблема ж в іншому. Головне, що сумчани могли вплинути на тариф, змінити його, чи не підтримати, але не зробили взагалі нічого. Своєю пасивністю, байдужістю люди самі сказали водоканалу: «Ми згодні, підвищуйте».

Багато хто мені заперечить: чому це мали робити ми, у нас же є місцеві депутати! Хай вони захищають наші інтереси! Або ж: ми не знали та не чули про проведення відкритих слухань.

Але давайте чесно, скільки мешканців Сум знають хоча би прізвище свого депутата? Скільки людей проявляють інтерес до порядку формування тарифів? Скільки людей приходили до свого обранця і вимагали від нього діяти, виконувати те, за що ви ж самі голосували? Відповідь очевидна. Байдужість, пасивність, сподівання на якого міфічного добродія, що замість нас вирішить наші проблеми — ось що десятиліттями руйнує і наше життя, і наше місто.

Більше того. Через півроку ми будемо обирати новий склад сумської міської ради. І той самий «депутат-невидимка», якого люди в очі не бачили в цій каденції, знову піде на вибори від якоїсь із популярних партій, і знову сумчани його оберуть. Або взагалі оберуть «кота в мішку» про якого нічого не знають тільки через те, що буде йти від улюбленої партії. І наступні 5 років, так само як зараз, будуть страждати від нових тарифів, безладу і руїни, обурюватися і знову… чекати з моря погоди.

Не здивуюсь, якщо люди, які звикли тільки кивати на інших, одразу закинуть автору цієї статті: а ти, Олександр Соколов, ти сам-то що зробив? Це означатиме, що, на жаль, висновки із статті знову зроблять неправильні. Адже моя мета — спонукати людей зайнятися покращенням власного життя своїми силами, а не сподіватися на «доброго чарівника». Але я, звісно, відповім навіть на таке запитання. Моя команда як мінімум чотири рази брала участь у відкритих слуханнях і боролася проти підвищення тарифів на тепло; ми витрачали десятки тисяч власних грошей на подачу позовних заяв до суду, оголошення через ЗМІ та запрошення людей прийти на слухання і захистити свої права.

І ось красномовний приклад: тільки в інтернеті наші ініціативи побачило що найменш 15 тисяч сумчан, а скільки реально прийшло на слухання, знаєте? П’ятдесят людей, із 250 000 мешканців міста. Ми були єдині не лише із Сум, але і з усіх обласних центрів України, хто зимою, вночі, в страшну ожеледицю їхав у Київ, аби встигнути на ранкове засідання НкРЕКп і спробувати заблокувати підняття вартості опалення. Наша команда йшла до суду і добивалася рішення про заборону розгляду питання про підняття тарифу.

Наша команда витратила більше трьох років, чимало ресурсів, нервів і зусиль, щоб відстояти інтереси людей. І якраз через власний досвід ми сьогодні розуміємо головну проблему: нас було десятеро там, де мало би бути десять тисяч. Відтак, усі ці чиновники, монополісти і аферисти могли нахабно прямо в очі казати: якщо ви захищаєте 250 тисяч сумчан, то де ж ці сумчани?

На завершення я хотів написати оптимістичне: не все ще втрачено, не будьмо байдужими самі, не віддаваймо голоси на виборах очевидним дурням, шахраям чи неробам… Але я скажу інше, без високопарних слів і красивих гасел: передивіться знову свої платіжки за 5 років. Вони стали такими лише тому, що люди самі це дозволили. І далі буде ще гірше, якщо людям знову буде «ніколи», «не до того», «іншим разом», «хай це зробить хтось за мене».

Ніхто за нас нічого не зробить. Давайте припиняти життя «на авось».

R

Оставить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *