В Україні просувають новий «солодкий» податок

Возможно, это изображение (напиток и текст)

Новий податок пропонує запровадити голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Цим податком він пропонує оподаткувати солодкі газовані напої.

Про це нардеп повідомив на своїй сторінці у  Facebook .

«З кожним роком дедалі більше країн світу запроваджують спеціальний податок на солодкі газовані напої. У перелік із понад 65 держав нещодавно приєдналися Казахстан та Ізраїль. В Ізраїлі податок діятиме з наступного року. За напої з вмістом понад 5 г цукру на 100 г рідини потрібно додатково сплатити 1 шекель за літр (0,3 євро). 

У Казахстані акциз на енергетики та солодку газовану воду з 2023 року становитиме 20%, у 2024 – 35%, у 2025 – 45%. Так влада відреагувала на інформацію ВООЗ, що Казахстан входить до ТОП-10 країн із найнеправильнішим харчуванням.  

Чому вводять податки на солодкі газовані напої

На відміну від цукру з продуктів харчування, цукор з напоїв (особливо газованих) засвоюється дуже швидко, що перевантажує нашу підшлункову залозу та печінку, що з часом призводить до розвитку діабету, порушення роботи серцево-судинної системи, пошкодження кровоносних судин, ожиріння, захворювання кишково. -шлункового тракту.

Вже не кажучи про те, що дуже часто в газованих напоях замість цукру використовуються синтетичні підсолоджувачі, консерванти, барвники та ароматизатори.

Наразі той чи інший різновид податку на цукровмісні напої запровадили десятки країн світу, від Мексики до Південно-Африканської республіки. Найвпливовіша організація у світі у сфері охорони здоров’я давно підтримує запровадження додаткового «цукрового податку» на солодкі продукти та напої.

Згідно з доповіддю ВООЗ, збільшення ціни на солодкі напої навіть на 20% призводить до зниження їхнього споживання і сприяє переходу споживачів на більш здорові альтернативи.

Наприклад, Латвія з 2002 року ввела податок на солодкі газовані напої, і там рівень їхнього споживання — один з найнижчих у Європі.
 Більшість країн спрямовують зібрані за рахунок акцизу кошти на фінансування системи охорони здоров’я або безпосередньо на лікування хвороб, викликаних зловживанням цукру.

Наприклад, у Польщі з 1 квітня цього року почав діяти податок на підсолоджені напої. Запроваджується додаткова плата 0,15 євро за кожен літр солодкого напою. Влада планує завдяки податку зменшити витрати на лікування пацієнтів із цукровим діабетом. Сьогодні вони складають близько 500 млн євро на рік.

Як свідчить досвід Франції, Великої Британії та інших європейських країн, виробники доволі швидко адаптуються до нових правил – зменшують вміст цукру у напоях до рівня, який дозволяє уникати сплати акцизу. Отже, негативний вплив на бізнес не є значним.

У той же час деякі розвинуті країни все ще дискутують щодо користі від «цукрового» податку. У Німеччині, на відміну від багатьох сусідів, попри численні вимоги активістів, продовжують розмірковувати над комплексним вирішенням проблеми. Адже «нестачу» цукру у напоях люди можуть компенсувати іншими солодкими продуктами.

А що в Україні?

Згідно з дослідженнями, третина українських дітей п’є солодку газовану воду часто, понад дві третини батьків не заперечують, аби їхні діти вживали газовану воду та солодкі пакетовані соки. Але, на відміну від соків, солодку воду діти купують частіше самі!

Не дивно, що цукровий діабет в Україні активно «молодшає». Останніми роками спостерігається дуже значний приріст захворюваності серед дітей шкільного та дошкільного віку. Хоча у 80 % випадків розвитку діабету можна запобігти завдяки правильному харчуванню.

Пропоную колегам депутатам спільно з економічними експертами, дієтологами, освітянами, представниками батьківських організацій обговорити цю важливу тему. Які існують сценарії вирішення проблеми надмірного споживання солодких газованих напоїв у нашій країні? Як знайти баланс між інтересами суспільства, споживачів та виробників? Наш Комітет готовий виступити майданчиком для діалогу та напрацювання законодавчих ініціатив» написав Михайло Радуцький.

 

Оставить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *