Закінчилося земне життя прекрасної людини, талановитого педагога, щирої й доброзичливої жінки – Валентини Володимирівни Школьної.
Вона віддала все своє професійне життя Глухівській восьмирічній школі-інтернату, де з моменту її відкриття й до виходу на заслужений відпочинок працювала вихователем. Її шлях у педагогіці – це десятиліття самовідданої праці, любові до дітей і щирого служіння справі виховання.
Разом із чоловіком Миколою Нестеровичем та колегами Валентина Володимирівна створювала в школі теплу, домашню атмосферу, де кожна дитина почувалася потрібною, почутою і захищеною. Її вихованці згадують роки навчання як період, коли поруч завжди була людина, здатна підтримати, вислухати і зігріти добрим словом.
Працювати в школі-інтернаті – особлива місія. Це не просто навчальний заклад, це другий дім для дітей, а педагоги – їхня опора. Валентина Володимирівна з честю несла цю відповідальність, ніколи не ділила обов’язки на “мої” чи “чужі”, завжди відгукувалася, коли потрібна була допомога.
Колеги згадують її як людину з великим серцем, здатну оточити дітей турботою, передати їм ніжність, тепло й любов до життя. Її педагогічна відданість, мудрість, чуйність і доброзичливість назавжди залишаться прикладом для наслідування.
Пішло у світ не одне покоління вихованців Валентини Володимирівни, і всі вони з теплотою вимовляють її ім’я, як ім’я людини, що вкладала душу у кожну дитину.
Педагогічний колектив КЗ СОР “Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою” глибоко сумує з приводу тяжкої втрати – смерті ветерана праці Школьної Валентини Володимирівни та висловлює щирі співчуття рідним і близьким.