“Імітують звук сирени і крик дітей”: як живуть тварини в Сумському еколого-натуралістичному центрі

На навчально-тваринницькій фермі Сумського еколого-натуралістичного центру вольєри із птахами. Тут і різних порід голуби, й лебеді, цесарки, кури, павичі, фазани. Загалом представлено 20 видів птахів, 27 порід. Хто ще живе в Центрі та як змінився догляд за тваринами через повномасштабну — у матеріалі Суспільного.

Працівник Центру Григорій Кужель присвятив своє життя тваринам. Що так буде знав із дитинства, згадує чоловік. Це, ділиться, була і мрія, і мотивація.

«З самого дитинства дуже любив звичайних простих голубів. І мені мати поставила умову: голуби будуть тільки в тому випадку, якщо я буду гарно вчитися. І тому мені прийшлось закінчувати школу на відмінно”, — розповідає чоловік.

Григорій Іванович додає, що подобаються йому м’ясні породи голубів. “Вони як маленькі курочки, в яких короткий хвостик та піднятий верх, вага їх досягає до кілограма і більше”, — пояснює.

Щороку, говорить чоловік, до Центру приносять птахів: іноді травмованих, іноді – пташенят, що випали з гнізда:

“Приносять різних тварин, різних птахів підбирають, дуже велику кількість маленьких голуб’ят, тому що вони випадають з карниза. На жаль, не всіх я можу забрати, тому що за кожним треба догляд, треба вручну годувати. Я розповідаю людям, як правильно їх вигодовувати, а вже потім птахів випускають у природу”, — ділиться чоловік.

У вольєрі для білченят порається працівниця Центру – Катерина Миколаївна Кагитіна. По її плечах та спині стрибає звірятко – одне з тих, кого власноруч вигодовувала жінка. Поруч ще двоє:

“Це Бодя, Степан і просто Рижий. Вдень була тут, кормила. А як ішла додому — забирала їх у переносочку малесеньку і дома також годувала через кожні дві години. Тирси б нам треба – оце наболіле питання, а так у нас усе є”, — розповідає жінка.

А от з 2022 приносити стали не лише диких птахів та тварин. З початком повномасштабної війни деякі сім’ї, що виїжджали з країни, залишали своїх підопічних у Центрі, згадує Григорій Іванович.

“Приносили папуг, хом’ячків, декоративних кроликів. Десь більше сотні принесли — це і звірі, і птахи і все інше. Це я рахую по навчально-тваринницькій фермі, але в нас ще є живий куточок, там інша кількість”.

У живому куточку працює Ірина Василівна Бондар. Любити тварин та дітей – головне в житті, ділиться думками жінка. Пані Ірина працює у Центрі понад тридцять років. Тут, говорить, знає ім’я і характер кожного вихованця. Далі — розповідь від неї.

Імітує звук сирени і крик дітей

Це папуга Глаша. Вона з’явилася у нас після декількох місць перебування. Птах був в різних господарів: був і в офісі, жив в господарів, де є і кішка і собака, тому Глаша навчилась нявчати, гирчати, гавкати, а зараз імітує звук сирени і крик дітей. Дуже гарно імітує відповідь на телефонний дзвінок – “алло” — і це іноді говорить голосом Григорія Івановича або моїм. Папуг називають найбільші інтелектуальними птахами, тому що вони можуть дійсно імітувати звуки. Роблять це не за допомогою голосових зв’язок, як у нас, а за допомогою язика.

Цей вид — жако сірий — найбільше здатний до імітації різних звуків людської мови. Але оскільки у нас самка з самого початку не отримала належного виховання, тому вона, на жаль, мало імітує.

Часто говорять, що це такий собі мінізоопарк. Насправді створений він в допомогу школярам для отримання додаткових знань з природознавчих дисциплін. Тут проводяться дослідження, спостереження, діти навчаються навичок догляду за тою чи іншою твариною.

На цей момент у нас вже дещо зменшився видовий і кількісний склад, а взагалі – це тварини, як правило, екзотичні, багато з них в природі мешкають в теплих місцевостях.

“Підвищився рівень співчуття”

Хотіла б звернути увагу на одну таку особливість: підвищився рівень емпатійності, співчуття, співпереживання. Народ в нас єднається ось на оцьому підйомі, який був особливо з початку 2022 року.

Наш центр далеко відомий за межами міста, і звичайно, люди знали, що ось тут вони знайдуть прихисток для своїх улюбленців, і він буде такий, як треба. Ось на той момент до нас масово стали приносити морських свинок, їжачків. Приносили кроликів, передавали під опіку Григорію Івановичу. Загальна кількість тварин, що принесли — понад 50 було.

“Дуже вдячні місцевим”

Ми дуже вдячні місцевим мешканцям за те, що відгукнулися, за те, що прийшли, допомагали, приносили не тільки корми, мінеральні добавки. На цей момент ми забезпечуємось Фондом охорони навколишнього природного середовища міста Суми зернової сумішшю, її достатньо. А ось овочі – фрукти приносять, ми не відмовляємось, тому що всі тваринки потребують вітамінних добавок, всім необхідні саме соковиті корми, все це треба, щоб воно було.

“Головне, щоб ми не переставали їх любити”

Тваринок ми підліковували, надавали їм фізичну реабілітацію і, звичайно, адаптацію. А вже згодом почали ми їх прилаштовувати, бо процес адопції відбувся. Ну це вже стосується 2023 року. Ми тоді, мабуть, сорока тваринкам дали другий шанс знайти нову родину.

Я хочу розказати історію одного папужки — він сидить окремо в кліточці. Птах був принесений до нас в той період коли його господаря мобілізували до лав Збройних сил України.

Він тоді сказав, що цей птах — член сім’ї. І додав, що нікому іншому, крім вас, я його не доручу. Навіть є в нього друг, через якого ми надсилаємо вітання і навіть відео. Папужка дружній, іде на контакт. Але спочатку, коли його принесли, було дуже важко йому адаптуватися. Він кричав і звав господаря, він знаходився в стресовому стані. Тобто, тварини, як і люди – реагують. І у них також є емоції.