Сьогодні Тростянецька громада схиляє голову у світлій скорботі, згадуючи нашого земляка, Захисника України Олега Станіславовича Лоскучерявого, життя якого трагічно обірвалося 8 грудня 2024 року. Минув рік, але біль утрати не стихає, а світлий спомин про нього залишається у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх мешканців громади.
Все життя Олега Станіславовича, народженого 29 квітня 1970 року, було нерозривно пов’язане з рідним Тростянцем. Тут він народився і виріс, у 1987 році закінчив міську школу № 1, тут створив родину, працював, будував плани й мріяв про майбутнє.
Його будні були простими й чесними — робота, сімейні турботи, щоденні справи, якими живе кожен, хто любить свою землю і свою громаду.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Олег Лоскучерявий, як справжній патріот, став на захист України. Був мобілізований на військову службу, проходив її як рядовий, курсантом навчального взводу навчальної роти.
Відповідальний, дисциплінований, надійний , він сумлінно виконував кожне завдання, ніколи не підводив товаришів і завжди залишався людиною честі.
Війна – це щоденні випробування, величезне фізичне й моральне навантаження, постійна загроза. Серце Олега Станіславовича не витримало цього напруження… Він пішов із життя передчасно, назавжди залишившись 54-річним.
Сьогодні ми згадуємо його не лише як воїна, а як добру, щиру людину, люблячого батька, чоловіка, друга, справжнього сина своєї громади. Його передчасна смерть — наслідок війни, яка щодня забирає найдорожче.
Тож вшануємо світлу пам’ять Олега Станіславовича Лоскучерявого.
Вічна слава і вічна пам’ять нашому Захиснику!
