Сьогодні Роменська громада зібралася на Алеї Слави, щоб віддати останню шану своєму земляку, відданому сину України — Ігорю Миколайовичу Кірієнку. Провести воїна в останню путь прийшли рідні, побратими, військовослужбовці та небайдужі жителі міста.
Шлях людини праці та щирого серця
-
Дитинство та юність: Ігор народився 2 червня 1989 року в Ромнах. Закінчив місцеву школу №5 у 2006 році, де його пам’ятають як доброзичливого та товариського хлопця.
-
Трудова діяльність: Працював на пилорамі, експедитором у фірмі «Антарес», згодом на складах «Торгсервісу». Певний час працював у Києві на «Новій пошті» та за кордоном — у Чехії та Польщі.
-
Повернення додому: У 2021 році повернувся в Україну, щоб бути поруч із рідними. Друзі та колеги згадують його як світлу людину з «золотими руками» та невичерпним оптимізмом.
Військова служба та вірність присязі
13 січня 2025 року Ігор Кірієнко був мобілізований до Збройних Сил України. Після підготовки в Житомирі він виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. Служив солдатом, стрільцем-снайпером у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади ДШВ, мав позивний «Лисий».
Рік болісного очікування
Останній раз Ігор виходив на зв’язок 25 березня 2025 року перед бойовим завданням. Протягом цілого року він вважався зниклим безвісти, а рідні до останнього вірили в диво. На жаль, експертиза підтвердила найстрашніше: Герой загинув 22 квітня 2025 року на Донеччині внаслідок ураження ворожим дроном.
Захиснику назавжди залишиться 35 років. У нього залишилися мати, сестра та двоє племінників.
Вічна пам’ять, шана і слава Герою — Ігорю Миколайовичу Кірієнку!