25 листопада у Полошківському НВК запанувала особлива тиша – та, що народжується там, де зустрічаються біль, вдячність і незламна пам’ять. На фасаді закладу урочисто відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам Збройних сил України: Сергію Бурику, Сергію Коліверу, Анатолію Семерні та Олександру Смику. Чотири імені. Чотири долі. Чотири серця, що билися за свободу і майбутнє свого народу.
Право зняти покривало з пам’ятних дошок надали найріднішим – тим, для кого ці обличчя назавжди залишилися живими. Їхні руки тремтіли не від холоду, а від того безмірного болю, який війна залишає навічно. Мовчання, що стояло в цей момент, було промовистішим за будь-які слова.
До громади звернулися в.о. директора Полошківського НВК О. М. Журба, сільський голова А. А. Авраменко та голова Есманської ОТГ Сергій Мінаков. У їхніх голосах звучала скорбота, але й гордість – за мужність тих, хто не побоявся стати щитом для своєї землі. За хлопців, які не встигли повернутися до мирного життя, але повернулися сьогодні – у шкільні стіни, де починалася їхня дорослість.
Після промов учасники заходу поклали квіти до меморіальних дошок. Кожна квітка – це подяка. Кожен погляд, схилена голова – це шана. Хвилина мовчання, що об’єднала всіх, нагадала: пам’ять не має строки давності.
Героїчна четвірка назавжди залишиться серед тих, кого виховала ця школа, це село, ця земля. Вони й тепер вартують спокій своєї громади – тільки тепер з висоти неба.
Слава Героям! Пам’ять про них житиме вічно.