У межах проведення «Тижня пам’яті» в Охтирському районному відділі поліції відбувся чемпіонат з мініфутболу, присвячений загиблому підполковнику поліції Олегу Юрко. Цей турнір став щирим виявом вдячності, шани до людини, яка віддала життя заради спокою та безпеки інших.

На зображенні може бути: ‎1 особа та ‎текст «‎Кубок памяті 23gm nam ятё K1 น نولن пам ят НАЦНОНАЛЬНА ПОЛЦИЯ ПОЛИЦИЯУКРАЙ УКРАΪНИ‎»‎‎

Матч відкрив заступник начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Олексій Берещук. У своєму вступному слові він висловив теплі словами пам’яті про поліцейського Олега Юрка, відзначивши його мужність, самовідданість та любов до справи, якій він присвятив своє життя. Після звернення присутні вшанували пам’ять загиблого хвилиною мовчання.

На зображенні може бути: 2 людини, гравці в футбол, люди грають у футбол та текст

На турнірі була присутня родина полеглого — дружина Тетяна та син Ілля. Хлопець продовжує не лише шлях батька у правоохоронній системі, а й розділяє його любов до футболу. Це захоплення, об’єднувало батька й сина ще з дитинства: Колись Олег брав Іллю з собою на футбол, і саме тоді між ними народився той особливий зв’язок, що живе в серці сина й досі.

У матчі з мініфутболу взяли участь дві команди — поліцейські, які служили пліч-о-пліч із Олегом, та охтирчани, які пам’ятають тих, хто віддав життя за Україну. Ця подія об’єднала всіх, адже пам’ять про загиблих живе в серцях кожного, а продовження справ, які мали особливе значення для полеглих — найкращий спосіб віддати їм шану.

На зображенні може бути: 8 людей, гравці в футбол, люди грають у футбол та текст

У дружньому але напруженому поєдинку син Олега, Ілля, забив кілька важливих голів, привівши команду поліцейських до перемоги. Але справжнім здобутком цього дня стала єдність, пам’ять і вдячність яку колеги поліцейські несуть про його батька.

Захід завершився нагородженням найкращих гравців та теплими словами про Олега Юрка — поліцейського, який залишив по собі не лише світлі спогади, а й живий приклад мужності, гідності й відданості службі.

Герої не вмирають. Вони живуть у серцях своїх рідних, у пам’яті побратимів та в майбутніх поколіннях, які продовжують їхню справу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *