Сумський музикант Сергій Коноз пішов з життя 25 вересня у 66 років. Лауреат всеукраїнських пісенних конкурсів, композитор, аранжувальник, понад 30 років він пропрацював звукорежисером на сумському телебаченні, був автором музики для дитячих вистав Сумського театру для дітей та юнацтва. Яким був Сергій Коноз – розповіли люди, які його знали.
“Я його знав як великого музиканта, якого можна було б на одній сцені поставити з Еріком Клептоном, з Марком Нопфлером, з Dire Straits. І він грав би і вони б грали. І вони такі б: “Ух ти, а як це ти зробив?”. Він був дуже високого рівня. У нього була своя музика. Це було неповторно, це унікально абсолютно”, — розповів поет, виконавець пісень Ігор Касьяненко.
Вони познайомилися на одному з пісенних фестивалів у 1980-х роках. Ігор Касьяненко називає Сергія Коноза визначною особистістю.
“Просто так склалося, що він приїхав в Суми, зустрів тут свою любов і не захотів нікуди більше їхати. І йому було тут комфортно. Він вигравав пісенні конкурси: Пісенний вернісаж в Києві і ще інші, і можна було б якось вкластися енергією і піти туди, але він вирішив залишитися тут, працювати звукорежисером на Суспільному, ну і, власне, робити тут всю свою музику, тобто віддатися творчості. До нього приходила купа людей, музикантів, поетів, яких він власне і надихав, і жив з ними творчим цим життям. І це теж втрата, що такого більше не буде”, — ділиться Ігор Касьяненко.
Сам Сергій розповідав, що в нього були можливості вписатися у шоубізнес, та він обрав тихе життя у Сумах, де йому комфортно і де знайшов свою долю. Він закінчив Київський інститут культури та головна школа для нього, як він сам казав, була поза межами навчальних закладів.
Сергій працював в різних музичних ансамблях, був лауреатом всеукраїнських конкурсів і фестивалів. 30 разів їздив на гастролі у Чорнобиль одразу після аварії, туди, за його словами, відправляли музикантів, аби заспокоїти людей.
“Це було так страшно, ми їхали туди, а звідти їхали автобуси, машини із включеними цими фарами, автобуси з людьми. Там просто вивозили техніку, а ми поїхали туди 29-го, потім поїхали 30-го. Нам казали, що виймайте апаратуру і перегружайте її в інший автобус. Розумієш, що якось більше жаліли техніку”, — згадував Сергій в одному з інтерв’ю.
Більше 30 років Сергій пропрацював на сумській телерадіокомпанії звукорежисером.
“За цим пультом Сергій понад 30 років видавав прямі ефіри, новини. Він був вимогливим до себе та своїх колег, бо прагнув, щоб результат був якнайкращим”, — згадує режисерка телебачення Олена Борисенко.
Олена працювала з Сергієм понад 20 років — відтоді, як сама прийшла на телебачення: “Я за режисерським пультом, він — за звукорежисерським. Як звукорежисер, він був справжнім професіоналом своєї справи, суворим, але справедливим. Іноді навіть молодь боялася до нього йти робити начитки, але потім дякували йому за цінні поради, за те, що вчив правильні наголоси робити. І я думаю, вони вдячні йому за цей цінний досвід. Тільки гарні спогади про цю людину, порядний, чесний, прямолінійний, з почуттям гумору. Невимовний жаль і сум”.
“Він, по-перше, був дуже грамотною людиною, по-друге, уважний. Це теж одна із таких якостей, про яку варто сказати. Да, він помітить, скаже, можливо, не завжди в шикарній формі це було, бо я знаю, що люди і плакали. Я не плакала, я зараз плачу, тому що дуже жаль”, — говорить експродюсерка Суспільне Суми Оксана Кириленко.
“Всі найважливіші проєкти: фестивальні програми, дебати, прямоефірні проєкти, трансляції, які ми організовували — завжди провідний звукорежисер — це Коноз. І я знала, що якщо Коноз відповідає за звук, все буде добре. Якщо навіть якась халепа, він викрутиться. І оце знання, оце внутрішнє відчуття, що на цю людину можна покластись, воно було завжди, скільки років ми разом працювали, стільки років оце відчуття, що це професіонал і він зробить все так, як треба”, — згадує Оксана Кириленко.
Багато років Сергій співпрацював із Сумським театром для дітей та юнацтва, був автором музики до спектаклів. У січні 2025 року його призначили завідувачем музичної частини театру. Головна режисерка театру Анна Кобець розповідає, її досвід співпраці з композитором почався саме із Сергієм Конозом, вони разом створили виставу Дюймовочка.
“Це був дуже цікавий досвід, тому що Сергій Олександрович, окрім того, що він дуже талановита людина, талановитий композитор, але він ще людина гідної свідомості, моральних принципів, дуже вимогливий був завжди як до себе, так і до оточуючих. І в професії це дуже класна риса, бо насправді він так намагався, щоб всі все робили на найвищому рівні і на найвищий бал. Я вважала його справжнім другом. І я встигла йому про це сказати от зовсім-зовсім нещодавно. Це дуже важливо для мене зараз”, — говорить Анна Кобець.
Як розповіла Анна, 25 вересня, в останній день Сергія, вони зустрічалися, обговорили плани на дві нові вистави для дітей. Анна каже, що ці вистави з його музикою обов’язково зроблять.
“Йому так подобалось говорити гарне про людей. І оця любов, якою сповнена була його душа, вона і в музиці була. В інтерв’ю Пугачова сказала, що треба співати з любов’ю, так? Так оце він так співав, у нього скрізь пісні йшла ця любов. І це передавалося і до родини. Я бачив, як онук до нього горнеться, я зараз згадую і в мене сльози на очах”, — сказав Ігор Касьяненко.
