«Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», за мужність, героїзм, незламність духу та виконання бойових завдань на Донецькому напрямку.»
Віталій долучився до війська на початку повномасштабного вторгнення в Україну і служить на посаді начальника служби забезпечення засобами ближнього бою 211 понтонно-мостової бригади Сил Підтримки Збройних Сил України та родом з Сумської області.
Спочатку закінчив Сумський державний університет за спеціальністю «Галузеве машинобудування» та у цивільному житті працював інженером-конструктором.
Проходив військову кафедру у Сумській області за напрямком артилерії. Та з початком війни в Україні не задумуючись попрямував до військомату і долучився до війська.
У чому полягає Ваша робота та в чому її складність?
«Робота начальника служби забезпечення засобами ближнього бою полягає у своєчасному обліку стрілецької зброї, засобів розвідки, організації забезпечення особового складу стрілецькою зброєю та іншому. У зв’язку з тим, що особовий склад в районі виконання і виконує бойові завдання за різними напрямками, необхідно постійно контролювати рух, цілісність і забезпечення зброєю. Головне це вчасно і відповідально виконувати свою роботу, тримати все на контролі, тоді проблем не виникає взагалі.» – каже він.
Військовий перебував на Сході, де разом з побратимами виконував бойові завдання за призначенням.
Які задачі та завдання Ви виконували на Сході?
«Перебуваючи на Донецькому напрямку разом із побратимами ми займались зведенням фортифікаційних споруд та невибухових загороджень. Адже саме на Сході потрібно не просто тримати оборону, а й надійно захищатись від ворога, добросовісно будуючи надійний український щит!» – промовляє офіцер.
Що Вас найбільше вразило перебуваючи в районі виконання?
«Те, що все навкруги розвалене, знищене, місцями стерте з «лиця землі»… звичайно це не може не обурювати, та не шокувати, адже те, що люди будували роками, вкладали свої ресурси та працю, в одну мить знищено…крім того, поранені, загиблі…люди, які ні в чому не винні…це просто жах, який триває роками та в який досі важко повірити…» – із сумом каже Віталій.
За особисту мужність, героїзм, незламність духу, проявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і виконання бойових завдань на Донецькому напрямку, військовослужбовець був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
Чи служить хтось у ЗСУ з Вашої родини?
«Так, мій батько також служить у війську, майже від початку повномасштабного вторгнення. Він разом зі мною батько долучився до війська, адже залишатись вдома він не збирався, доки на нашу землю прийшли вороги.
Він служить у мотопіхотній бригаді, і на жаль, ми дуже рідко бачимось, адже у кожного свій напрямок, свої завдання та робота. Зважаючи на відстань та зайнятість, по можливості лише недовготривалі телефонні розмови, або коротке смс, поки якось так….
Та я впевнений, що обов’язково коли настане мир і ми здобудемо нашу перемогу, ми зберемося усією сім’єю та проведемо вдосталь часу разом, поговоримо про все вдосталь та нарешті зустрінемось усі разом вдома.
Я дуже пишаюсь своїм батьком, та тим, що ми разом захищаємо свою Батьківщину від ворогів! Він для мене змалечку був та залишається достойним прикладом!» – гордо каже Віталій.
Ким за роки служби у війську для Вас стали військовослужбовці з бригади?
«Перебуваючи на Сході, ми з хлопцями стали дружніші, разом працювали злагоджено та продуктивно. Бо саме там, де ворог близько і постійний ризик, кожен розуміє одну просту істину – якщо хтось не працює, все вмить зупиняється і під загрозою опиняються всі. Тому, за роки служби, військовослужбовці бригади стали для мене надійними побратимами, на яких можна розраховувати в будь-яку мить.» – каже захисник.
Про що Ви мрієте?
«Звичайно я мрію про якнайшвидшу перемогу і мир в Україні, а все інше ми спільними зусиллями поступово відбудуємо та відновимо. Мрію, щоб усі українські захисники та захисниці повернулись у свої домівки, до своїх рідних та близьких.» – розповідає воїн.
Що для Вас значить служити Україні та українському народові?
«Для мене служити Україні та українському народові – це не просто виконувати свої обов’язки, а щоденно робити все, задля нашої спільної перемоги, задля захисту України, та мирного життя рідних та близьких.
Перемога обов’язково буде за нами, адже ми – українці, сильний, мужній, незламний та непереможний народ!» – гордо каже військовослужбовець.
Автор Відділення комунікацій 211 понтонно-мостової бригади