Навіки в строю: Роменська громада провела в останню путь захисника Донеччини Володимира Назаренка
За кожним днем нашого відносного спокою стоїть надлюдська відвага, біль втрат і ціна життів українських захисників. Сьогодні, 18 травня 2026 року, Роменська громада знову одяглася в жалобу, проводжаючи в останню земну дорогу свого відданого сина — воїна-десантника Володимира Миколайовича НАЗАРЕНКА.
Схилити голови перед подвигом відважного воїна, підтримати родину та віддати останню шану Герою прийшли керівництво громади, побратими, священнослужителі, друзі, колеги, сусіди та сотні небайдужих мешканців міста.
«Володимир Назаренко — солдат, який щоденно ризикував життям заради України. Обрав шлях захисника без страху… Його мужність і відданість залишаться для нас прикладом на все життя. Низький уклін перед родиною Захисника! Вічна слава і пам’ять Герою!» – звернувся до присутніх на церемонії прощання міський голова Олег Стогній.
Життєвий шлях, обірваний війною
Володимир Назаренко народився 19 липня 1979 року в місті Ромни. Закінчив загальноосвітню школу №7. З юних років захоплювався спортом, грав у футбол у місцевій спортивній школі. Після строкової служби в лавах ЗСУ (1997–1999 рр.) здобув спеціальність механізатора в Роменському технікумі СНАУ.
У різні роки чоловік працював у виробничій фірмі «АЛС», ПП «Ромни-Опт», Охтирському управлінні бурових робіт, ТОВ «Нафтозахист Україна», у Виконавчому комітеті Роменської міської ради та КП «Міськводоканал». Де б не працював Володимир, його знали як винятково світлу, надійну та щиру людину.
Повернення з-за кордону та шлях воїна
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Володимир перебував за межами України. Проте почуття обов’язку перед Батьківщиною змусило його повернутися. 15 листопада 2024 року він став до лав Збройних Сил України.
Після підготовки у навчальному центрі «Десна» Володимир Назаренко розпочав службу штурмовиком у складі 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Побратими поважали його за сміливість і рішучість, на фронті він отримав позивний «Назар».
Під час виконання бойових завдань воїн дістав важкі поранення. Пройшов довгий і складний шлях реабілітації в Луцьку, Дніпрі та рідних Ромнах. Щойно сили частково відновилися, «Назар» без вагань повернувся на передову — на Донецький напрямок, змінивши спеціалізацію на сапера.
На жаль, 3 травня 2026 року солдат Володимир Назаренко загинув під час виконання військового обов’язку у запеклих боях на Донеччині. Воїну назавжди залишиться 46 років…
Громада пам’ятатиме кожного Героя
У загиблого захисника залишилися дружина, син, донька та брат.
«Володимира любили всі, хто його знав. Він був надзвичайно доброю людиною, яка ніколи не скривдить і не підведе, а у важку хвилину завжди прийде на допомогу. Саме таким ми назавжди збережемо його у своїй пам’яті», — зі щемом діляться спогадами рідні полеглого Героя.
Під супровід військового оркестру та майоріння синьо-жовтих стягів Роменщина провела свого захисника до місця вічного спочинку на Алеї Слави. Його ім’я назавжди вписане в історію боротьби за вільну Україну.
Вічна пам’ять і слава Герою України — Володимиру Назаренку!
Джерело Роменська міська рада