“Його скрутили, наручники одягли”. Родина цивільного полоненого з Сумщини півтора року чекає на його повернення

28 березня 2022 року жителя села Рижівка Білопільської громади Андрія Чепурного взяли в полон солдати РФ. Чоловік — цивільний. Він їхав із села до міста Білопілля, аби забрати свого зятя, однак не встиг. Військові РФ затримали чоловіка з усіма документами та автівкою. З того дня родина Андрія щодня стукає у всі можливі двері, аби хоча б щось дізнатися про нього.

Село Рижівка Білопільської громади розташоване на кордоні з Росією. Тож, у перший день повномасштабного вторгнення місцеві прокинулися від гучних пострілів.

“У нас пів вулиці – Україна. Пів вулиці — Росія. У нас навіть є хата на кордоні, там уже багато місяців немає світла, а в однієї жіночки є. Бо вона на кордоні, і до неї світло йде від Росії”, – розповіла сестра Андрія Чепурного Наталія Рукосуєва.

Про ранок 24 лютого 2022 року пригадала дружина Андрія Чепурного Валентина Усікова: “Ми спали з чоловіком і дітьми. Нам подзвонила сестра його, каже “Вставайте, збирайте речі, війна почалася”. Ну як війна? Чоловік відчинив вікно і ми почули вибухи. Діти злякались”.

Попри можливість евакуюватися, Андрій Чепурний разом із родиною залишився у Рижівці. Сестра чоловіка пригадала: кожен сподівався, що все скоро закінчиться. 28 березня життя родини розділилося на до і після.

“Його забрали о 16-й годині. Він їхав в Білопілля. І свідки у нас є, як його забирали. За ним їхала машина. І він в Риживці у нас був, але його забрали вже пізніше. Його скрутили, наручники одягли. Люди почали його захищати, буцімто – що ви робите? А вони сказали: “Едьте, не ваше дело” . Він порушив… проїхав таможню. Ну вони його скрутили і забрали”, – розповіла мама Андрія Чепурного Людмила.

Наступного дня мама зі старшою сестрою пішли до російської митниці, аби просити повернути Андрія. Пані Людмила пригадала: військові РФ пообіцяли, що син повернеться за три місяці. Однак, цього не сталося. Понад рік про Андрія Чепурного не було жодної інформації.

“Звільнили з полону хлопчика, він нас знайшов через соціальні мережі і розповів, що все добре, він живий. Вони разом сиділи в Курському СІЗО, а потім їх перевели в Тулу”. Сказав, що раз в тиждень їх водять митися, стригтися. Кожному видано рушник. Годують, але каже, що не вистачає звичайно, не доїдають. Усі дуже схудли там”, – розповіла сестра Андрія Чепурного Наталія.

“Ми не можемо нічого зробити. Червоний Хрест сказав, що у них немає посольства в Росії. Сказали, що ми через треті країни передаємо листи, там є волонтери. Потрібно чекати. Але скільки чекати? Вже 18 місяці, півтора року вже. Нам потрібна інформація. Ми просто хочемо знати, живий мій син чи ні”, – сказала мама Андрія Чепурного.

За що саме могли забрати чоловіка, дружина припускає: “У нього відео було, як вони зайшли. Він їх знімав на камеру. Буцімто, що ви тут забули? – він питав. Вони: “Терористів шукаємо”. Андрій каже: “Так терористи ж тут ви”. Оце відео є. Може, кажу, через це відео? У телефоні це у нього було”.

За попередньою інформацією, Андрій Чепурний перебуває у Тульській області. Більше рідним чоловіка нічого невідомо. Наразі їх найбільша мрія — аби Андрій скоріше повернувся додому.

“Зверталися повсюди… написана заява до поліції, зверталися до всіх можливих інстанцій. Усюди, де можна — все зроблене, але ніякої інформації. Усе на одному місці крутиться. Півтора року не бачити своїх дітей, я думаю, це важке випробування”, – вважає сестра Андрія Чепурного Наталія Рукосуєва.

suspilne.media