Гуманітарну допомогу на 5 тисяч фунтів привезли до Сум двоє волонтерів з Шотландії. Спеціально для доставки вантажу вони придбали транспорт і особисто кермували 5 днів, аби привезти для військових і дітей-сиріт Сумщини медичне обладнання, ліки, іграшки, одяг.
Джон і Даніель приїхали з Шотландії. Вони привезли гуманітарну допомогу для сумських дітей і поранених військових. Вантаж закупили на гроші, зібрані жителями приморського шотландського містечка Бургхед.
“Кожен хотів допомогти, в кожного є діти, брати, сестри, батьки, і вони бачать, що відбувається. В нас населення 1 700 людей, люди розгнівані і засмучені. Ми всі люди, не має значення, звідки ти, і нам варто бути добрішими один до одного. Я думаю, те, що тут відбувається — це злочин. Те, що ми бачимо — жахливо. Ми просто хочемо допомогти таким самим людям, як ми”, – розповідають волонтери.
Читати також: 80-річні сумчани можуть отримати державну допомогу
“Привезли коляски для людей з інвалідністю, милиці привезли. Це люди самі приносили їм, бо в Шотландії, як вони нам сказали, коли людина потребує такої медтехніки, вона її отримує безкоштовно, а потім вона в неї залишається. Людина стала на ноги, милиці не потрібні, і вони їх принесли, щоб передати сюди, а нашим пораненим, ви знаєте, саме зараз милиці потрібні”, – зазначає голова фонду “Волонтери Батьківщини” Олег Пархоменко.
Шотландців супроводжувала сумська волонтерка Катерина Кузьменко, подорож тривала 5 днів.
“У нас були питання на кордоні з Францією: “Чому ви з такої далекої країни везете гуманітарну допомогу?”. Інші кордони ми пройшли більш-менш нормально. На польському кордоні теж все було нормально, але вони також трішки були здивовані, чому так далеко. З кожним місяцем все важче і важче десь вибивати якусь допомогу для нашої країни, для наших військових”, – говорить волонтерка Катерина Кузьменко.
В цій подорожі Джон отримав прізвисько, розповідає пані Катерина.
“Був такий цікавий момент, коли ми проїжджали наш кордон, наші прикордонники попросили паспорти, і запитували, хто з нас Катерина, хто Данієль. І коли відкрили паспорт нашого Джона, запитали: “Хто з вас йог?”. Ми дуже засміялися, Джон дуже був здивований, що наші прикордонники ім’я не можуть прочитати англійською мовою”, – згадує Катерина.
Відтоді Джон каже, що його українське ім’я – Йог, українські друзі так його і називають. Джон – графічний дизайнер на пенсії, Даніель має у своєму містечку бізнес ритуальних послуг. Жартує, що попросив нікого не помирати, доки він не повернеться. Чоловіки розповідають, що до війни про Україну не знали нічого.
“Я мандрував, був в Америці і зустрів там багато українців. Говорив з ними і дізнався більше про війну. Коли повернувся додому, вирішив приєднатися до свого друга Даніеля, який раніше ухвалив рішення допомагати Україні”, – пояснює волонтер Джон “Йог” Гейнор.
“В перший тиждень війни ми побачили, що відбувається і вирішили спонсорувати сім’ю. Все це було зроблено через Фейсбук. Без Фейсбуку, соціальних мереж це було би неможливо. Ми подружилися онлайн з жінкою із Сум, у неї двоє дітей. Родина втекла із міста, коли росіяни були тут. Вони були в Мукачево, а потім приїхали в моє маленьке село на півночі Шотландії”, – говорить волонтер Даніель Ральф.
Для поїздки в Україну довелося спеціально купити автівку, розповідає Даніель.
“Спочатку ми намагалися взяти автівку напрокат. В нас спитали: “Куди ви збираєтесь їхати?”. Ми відповіли: “В Україну”. Вони здивувалися і відмовили”, – згадує Даніель Ральф.
Наразі фонд “Волонтери Батьківщини”, який організував доставку вантажу, розподіляє отриману допомогу по лікарнях. У будинок дитини подарунки вже передали.
