Ексдепутат Сумської міської ради Юрій Братушка програв справу проти України в Європейському суді з прав людини

Про це повідомила співзасновниця ГО “Український інститут з прав людини” Ірина Кушнір.

“Кейс, вирішення якого, особисто я чекала довго. У практиці ЄСПЛ, зокрема й в справах проти України, особливе місце має концепція належного урядування. Вона, зокрема про те, що у разі, якщо особа набула права на майно незаконно в зв’язку з помилкою держави (державного агента), це майно в принципі можна у неї забрати тільки в обмін на належну компенсацію. Грубо кажучи: хто помилився, той платись за помилку, хто діяв добросовісно, залишається з майном у вигляді або самого майна або компенсації за нього. Ненадання компенсації в таких випадках і порушення майнових прав в принципі можна назвати однією із мозолей України.

Все просто, поки не починаєш пояснювати зворотній бік медалі, а саме те, що ніякої компенсації або майна особі надавати не вимагається у разі, якщо вона сама сприяла незаконному надбанню або знала чи мала знати про незаконність дій органу влади на її користь.

І ось вона справа про долю саме таких недобросовісних набувачів.

У справі Yuriy Vasylyovych BRATUSHKA against Ukraine (no. 67790/13) заявник був депутатом Сумської місцевої ради. Він був призначений до постійної земельної комісії і певний період часу навіть очолював цю комісію.

І, вуаля, рада приймає рішення про виділення йому та його тітці Н. дві земельні ділянки для будівництва в м. Суми. За старою радянською традицією, з роботи необхідно щось “принести”додому – пачку паперу, канцелярію… заявник вирішив, що у його випадку це має бути земельна ділянка. Події відбувались в 2008 році.

У 2011 році новий голова новоствореної комісії звернувся до прокурора з проханням розслідувати діяльність попередника, включаючи й виділення самому собі земельних ділянок. У результаті право заявника на земельну ділянку було припинено з мотивуванням: виділення ділянки мало місце з порушенням генерального плану міста.

Були спроби притягти заявника до кримінальної відповідальності… але щось не задалось.

Обурений несправедливістю і відсутністю верховенства права в державі заявник мчить до ЄСПЛ із скаргою на те, що у нього забрали земельну ділянку без надання компенсації і це нечуване порушення його фундаментальних прав.

ЄСПЛ погодився, що забрання земельної ділянки становить втручання у право заявника на вільне володіння майном (1П1). При цьому він зауважив, що заявник, будучи членом та головою земельної комісії, не міг не знати про процедуру та вимоги надання земельних ділянок, не міг не передбачати, що в майбутньому може виникнути питання про повернення виділеної землі. Для підтвердження обізнаності заявника щодо генерального плану ЄСПЛ навіть звернув увагу на докладні пояснення заявника в апеляційному суді щодо структури плану та його текстової частини. Відтак, на переконання ЄСПЛ, заявник не виявився в позиції несення надмірного тягаря.

Окремо також було досліджено обгрунтування рішень національних судів, які були визнані належно обгрунтованими та НЕ свавільними. Скарга визнана неприйнятною.

Все можливо, якщо трохи добросовісно постаратись.

У цій справі раджу звернути увагу на строк між набуттям права і припиненням, участь прокурора, роль обгрунтованості судових рішень”, – написала вона.