Нейрохірурги Сумської обласної лікарні беруться за найскладніші проблеми з судинами
Судинна нейрохірургія – доволі молодий напрямок у медицині. Та чи не найскладніший, адже йдеться про лікування найважчих форм гострого інсульту, патологій судин головного чи спинного мозку тощо.
Тут головне: потрапити до рук кваліфікованих спеціалістів, які не тільки вправно діагностують та оперують, а й повертають хворого «в стрій»! Приклад тому – команда структурного нейрохірургічного підрозділу відділення інтервенційної радіології з рентгенхірургічним блоком Сумської обласної клінічної лікарні.
– Загалом ми займаємося будь-яким видом нейрохірургічного лікування, – розповідає лікар-нейрохірург Андрій Сидоренко. – Основне ж направлення – судинна нейрохіругія з виконанням ендоваскулярних втручань. Для цього у нас є все необхідне – ангіограф, КТ, МРТ, проводиться широкий спектр досліджень. Сучасне обладнання дозволяє нам максимально швидко та точно визначитися з проблемою, провести хірургічне лікування за сучасними методиками. Зауважу: усі, без винятку, ураження судинної системи вимагають своєчасної та ефективної лікувальної тактики. Як консервативної, так і хірургічної. Тож до свого здоров’я потрібно ставитися відповідально!
Дістатися тромбу через прокол
Основна відмінність методів ендоваскулярної хірургії полягає у тому, що операцію проводять без традиційних розрізів – замість них роблять проколи у судинних стінках, через які виконуються внутрішньоопераційні маніпуляції. Такі втручання в обласній лікарні проходять у спеціальній рентгеноопераційній пiд контролем апаратури.
– Якщо при ішемічному інсульті, коли закупорюється артерія, хворий потрапляє в «терапевтичне вікно», ми виконуємо тромбектомію (попередньо робиться КТ, ангіографія), – говорить лікар-нейрохірург Максим Шаповал. – Це – сучасний метод відкриття судини в мозку. Через прокол у нозі чи руці заходимо спеціальним інструментом до судини та дістаємо цей тромб. Якщо все проходить чудово – людина повністю відновлюється. Тромбектомію можна застосовувати на більш пізніх стадіях розвитку симптомів інсульту (до 6-12 годин від його початку).
Також ендоваскулярні втручання – через прокол в артерії – виконуємо при субарахноїдальному крововиливі. Ця проблема зазвичай пов’язана з розривом аневризми (патологія зовні схожа на килу на колесі), до того ж – характерна для молодого віку та є життєзагрожуючим захворюванням. Втручання полягає у виключенні аневризми з кровотоку судин головного мозку – з використанням спеціального матеріалу (наприклад, це може бути встановлення стенту, проведення емболізації). Такі операції високотехнологічні та сучасні!
За словами фахівців, у лікарні проводиться й профілактика інсультів, адже відомо, що їх краще попередити, ніж потім долати наслідки. Мова йде про стентування сонних артерій. «Все це робиться у нас ендоваскулярно, – додає Андрій Сидоренко. – При артеріовенозній мальформації судин головного мозку цим же методом через прокол «доходимо» до клубка патологічних судин та для зміцнення вводимо клеючу речовину. Раніше це виконувалося тільки відкритим способом».
Нещодавно із великим крововиливом до лікарні потрапив молодий чоловік із Конотопу – під час обстеження у нього була виявлена не тільки гігантська артеріовенозна мальформація, а ще й аневризма, що трапляється досить рідко. Вада виявилася вродженою, на яку пацієнт своєчасно не звертав увагу. Хоча страждав на високий тиск. Спочатку нейрохірурги заемболізували йому аневризму, а через деякий час – заклеїли мальформацію. Пацієнт почувається добре, попереду в нього ще одна процедура введення клеючої речовини. «Сенс таких видів лікування в тому, що хворий через декілька днів повертається додому і зазвичай не потребує додаткового нагляду спеціаліста (того ж хірурга). Днями молодій жінці, у якої близько тижня не припинялася носова кровотеча, була проведена емболізація гілочок носових артерій. Вже через два дні її виписали з лікарні», – підсумував Максим Шаповал.
Відкриті оперативні втручання – під візуальним контролем
Відкриті втручання – теж частина роботи нейрохірургів. Вони оперують дегенеративні больові захворювання хребта (кили диску, зміщення хребців, переломи), пухлини головного та спинного мозку будь-якої локалізації. Також відкритим способом виконують втручання при геморагічному інсульті.
«Раніше пацієнтів із такими ураженнями відправляли на хірургічне лікування до Києва, – зазначає Андрій Сидоренко. – Зараз у нас є все необхідне, щоб оперувати їх на місці: високошвидкісний хірургічний дриль краніатом, мікроінструментарій та збільшувальна оптика. Пацієнтів достатньо. Ось один із останніх прикладів: до нас привезли жінку з порушенням свідомості. На МРТ виявили пухлину задньої черепної ямки, яка прилягала до стовбурових структур мозку і перекривала відтік спинномозкової рідини. Через це у хворої порушилася свідомість, жінка не могла ходити, постійно спала. Ми видалили пухлину. На 9-й день пацієнтку вже виписали».
До речі, у фахівців незабаром додасться сучасного обладнання – лікарня очікує на прибуття нейрохірургічного ангіографа, який розподілений по лінії МОЗу. Судинна нейрохірургія в КНП «Сумська обласна клінічна лікарня» – справжня запорука здоров’я та якості життя.
Телефони для звернень та консультацій:
– (099)031-65-82 (Андрій Миколайович Сидоренко);
– (095)332-93-50 (Максим Миколайович Шаповал).
